Проповіді та статті

Смартфонозалежність тебе не стосується? Перевір просто зараз!

Перевір, як почуватимешся, відкладаючи на полицю вимкнений смартфон хоча б на один день. Знаю, що декому аж мурашки бігають по тілу на саму думку про таке; однак варто зробити собі цей тест, позаяк він справді дасть відповість на питання: «Чи в мене є така проблема?»

howitworks6

Розмовляючи зі знайомим, при нагоді переглядаєш галерею фото у своєму мобільному. Часом ти навіть не чуєш, що співрозмовник до тебе говорить. Врешті-решт, і твій знайомий виймає телефон і занурюється у власний світ. Повертаєшся з роботи чи університету на обід, заглядаєш до свого смартфона, чи не отримав ти якогось електронного листа. Швиденько відповідаєш, щоб не забути про це. Обід холоне, хтось за столом хоче з тобою порозмовляти, однак ти відповідаєш недбало, одночасно пишучи дуже важливе повідомлення. Ти йдеш до театру, а під час вистави бачиш багато людей начебто з подільною увагою: одним оком вони дивляться виставу, іншим, так би мовити, вдивляються у світ віртуальний. Крадькома й ти зазираєш до кишені чи сумочки.

Врешті ти вкладаєшся до ліжка, але перш ніж заснути, перевіряєш свою стіну на Фейсбуці та іншу надзвичайно життєво важливу інформацію; засинаєш, пересвідчуючись, що тебе нічого не обминуло, що ти в курсі всіх подій. Можна спати спокійно! Згідно з дослідженнями Kleiner Perkins Caufield & Byers (2014), користувачі смартфонів перевіряють свої телефони в середньому 150 разів на день (тільки уявіть собі!). А як часто це буває з тобою?

У тебе не складається враження, що у деяких людей телефони ніби приклеєні до долоні? Що вони перебувають у цифровому заціпенінні? Ти говориш до них, говориш, а вони, не відриваючи погляду від свого телефону, бурчать щось або із ввічливості підносять голову, але при цьому все ж залишаються пасивними співрозмовниками. Особливо чітко це явище можна спостерігати серед підлітків — групи, яка надмірно захоплюється технологічними можливостями ХХІ століття, а особливо соціальними мережами.

Фахівців у галузі цифрових ЗМІ у психології на сторінках часопису «Computers in Human Behavior» застерігають: постійне користування електронними засобами спілкування пошкоджує здатність сприймання та розуміння емоції, що призводить до знецінення відносин та спілкування з іншими людьми. Окрім того, згідно з дослідженнями університету в Чикаго (2013) користування Фейсбуком чи Твіттером загрожує більшою залежністю, ніж цигарки чи алкоголь. Дедалі більше факторів свідчать про те, що надмірне перебування в соціальних мережах призводить серйозних коливань настрою.

Разом із появою смартфонів для одних життя стало простішим, для інших воно значно ускладнилось. Чому?

Смартфон — це пристрій, яким треба вміти користуватися, й користуватися розумно, аби не дозволити втягнути себе в небезпечну забаву: «Як швидко ти реагуєш на повідомлення?» або «А ти вже сьогодні ознайомився з найважливішими подіями та новинами?»

Відчуття постійної недоінформованості — як від «незроблених уроків» — викликає дивний неспокій, від якого нібито є ліки: перевірити на яскравому дисплеї, що у світі діється. Бути в курсі всіх подій! І так постійно. Чи знаєш ти, що третина американців під час пожежі рятувала би спершу телефон, а потім уже домашнього улюбленця (vouchercloud.net, 2014)?

Ми користуємося смартфонами за кермом, коли йдемо спати, за столом, навіть… у туалеті. Смартфон — це найкращий приятель, який завжди з нами. Без спільного селфі з «качиним дзьобиком» не було би вечірки; без милих знімків страв не було би вечері — завичай такі світлини мусять бути опубліковані в Інстаграмі, Фейсбуці чи інших соціальних мережах. До того ж, ми публікуємо тільки ті найкращі, щоб дістати якнайбільше схвалення наших дедалі віртуальніших друзів, очікуючи на подив, симпатії чи просто заздрість.

Тисячі ніде не опублікованих світлин та відео зберігаємо у чудовій скриньці, обіцяючи, що колись настане слушний момент, щоби колись їх нарешті передивитися з друзями… в реальному житті. Час від часу ми переносимо їх із пам’яті телефону на комп’ютер, щоби звільнити місце, створюємо каталог із датою —і… залишаємо до кращих часів. І знову є багато місця на збереження гарних моментів життя. Але чи це насправді добрий спосіб для збереження наших спогадів?

Світ пришвидшує свою ходу, а ми цей шалений темп ще «підкручуємо». Може статися, що коли ми врешті-решт захочемо поділитися світлинами або відео, то вже просто не буде з ким. Ми користуємося смартфонами не лише тому, що хочемо; дедалі частіше відчуваємо, що мусимо. Саме тут з’являється проблема, якої ми, надто захоплені нашим «розумним» телефоном, просто не помічаємо, не розуміємо…

Не йдеться про те, щоби позбутися телефону взагалі: не робити світлин, відео чи не користуватися додатками. Телефони нового покоління мають нам полегшувати життя й допомагати йому ставати цікавішим; якщо лиш ми зуміємо мудро ними користуватися — коли знатимемо, в яких ситуаціях слід вимкнути звук або відкласти телефон на поличку та зайнятися своїм справжнім життям.

Зроби швидкий тест і перевір, чи маєш проблему із смартфонозалежністю!

Чи ти користуєшся смартфоном за кермом?

Коли ти знаходишся сам у публічному місці, чи відчуваєш потребу користування смартфоном, аби щоб не почуватися самотнім?

Чи відчуваєш радісне збудження, коли дзвонить твій телефон або як чуєш сповіщення про повідомлення?

Чи користуєшся смартфоном у ванній?

Чи користуєшся смартфоном у ліжку перед тим, як заснути?

Чи користуєшся смартфоном уранці, перш ніж встати з ліжка?

Чи відчуваєш неспокій, коли протягом певного часу не надходять повідомлення, сповіщення, електронні листи, телефонні дзвінки?

Чи завжди ти відповідаєш на дзвінки/читаєш повідомлення, перебуваючи в товаристві, приміром, на обіді, зустрічі?

Чи, забуваючи телефон, почуваєшся зле?

Чи тебе дратує, коли хтось хоче з тобою порозмовляти, тоді як ти користуєшся смартфоном?

Якщо на більшість питань ти відповів «так», то знай: існує проблема!

Подумай, чи ти насправді мусиш перевіряти телефон в усіх цих місцях і під час зустрічей з іншими людьми? Чи усвідомлюєш, що користуватися телефоном під час керування автомобілем у шість разів небезпечніше, аніж сісти за кермо після споживання алкоголю? Думки на кшталт: «Я повинен мати смартфон при собі постійно» мають конкретну назву — номофобія (англ. «no‑mo(bile)‑fobia»), тобто страх перед відключенням від віртуальної реальності, що можна порівняти із втратою друзів, родини, праці — світу загалом.

Перевір, як почуватимешся, відмовляючись від смартфону хоча б на один день. Я знаю, що в декого навіть мурашки бігають по шкірі на саму лише думку; однак варто зробити собі цей тест, який найкраще відповість на питання: «Чи в мене є така проблема?»

А зараз кілька вказівок, як бути вільним та справді володіти своїм часом:

Якщо повертаєшся додому з праці/школи — витягни телефон із кишені, поклади до шухляди та вимкни звук.

Не перевіряй його та не пиши повідомлень за кермом, під час їжі, в ліжку та ванній кімнаті.

Якщо ти проводиш час із друзями чи родиною, вимкни звук або взагалі вимкни телефон.

Вдома дотримуйся правила перевіряти телефон, коли насправді мусиш або, наприклад, о чітко визначеній годині.

Вимкни деякі сповіщення в телефоні, видали додатки, які не покращують життя, а забирають багато часу.

Завантаж «BreakFree», який допоможе тобі в дотриманні добрих звичок, адже «слідкуватиме» за тим, скільки часу ти витрачаєш на користування телефоном.

Проводь більше часу з родиною, друзями, знайомся з новими людьми, розвивай свої інтереси та здібності, домовся випити з кимось кави — живи реально!

За матеріалами: Deon.pl

Переклад: Мирослава Сиваківська, СREDO

Джерело: CREDO