Один із братів-студентів казав було, що перед іспитом ніколи не молиться до Святого Духа, бо Він же Дух правди — а по правді то цей брат не повинен був отримати більше ніж «трійку». Замість цього він молився про Боже милосердя. Казав, що завжди допомагає…
У цій карколомній теологічній теорії видно одне: перед важливими іспитами у нашому житті сильних людей не існує! Ми всі потребуємо підтримки, зміцнення, потребуємо віри, а інколи й утіхи, коли щось пішло не так. Що ми можемо сказати сьогоднішнім школярам-випускникам, студентам на сесіях? Що їм порадити? Варто, аби вони відклали в останній день перед іспитом свої підручники, спокійно сіли та спробували порозмовляти з Богом так, як вони Його розуміють. Може, в цій розмові допоможуть нижче наведені думки…
- Все в Божих руках.
Він насправді опікується всією реальністю і хоче тобі добра. Він не прагне тебе покарати ані провчити за твої провини. Хоч би що сталося завтра, воно не буде «проти тебе».
- Усе в твоїх руках.
Це інший бік тієї самої, Божої дійсності. Бог віддав твоє життя у твої руки й дозволяє тобі мати плоди твоєї праці. Він не командує твоїм життям, Він — твій найбавніший і найвірніший «фанат», уболіває за твоє життя і хоче, зоб ти знайшов своє щастя. Це твоє життя і твоє щастя.
- Ти не Бог.
Ни не мусиш бути завжди найкращим і непомильним. Ти маєш право на помилку. Вона тебе не вб’є, а от страх перед помилкою або невідповідності очікуванням може тебе знищити.
- А як буде погано?
Інколи буває так, що попри наполегливу працю щось іде «не так». Спотикнешся, помилишся або будеш несправедливо оцінений. Не дозволь, аби ці побоювання тебе зруйнували. Зрілість — це також відкриття своєї непідлеглості злу. Ти можеш бути переможцем попри видимість поразок, але тільки тоді, коли не дозволиш себе знищити гіркоті або байдужості.
- Не кажи, що тобі байдуже.
Може, таким способом ти опануєш свій страх, але навіщо? Немає такої потреби. У житті є речі, за які потрібно боротися з усіх сил і мати відвагу сказати, що для тебе це важливе.
- Будь чесний.
Жоден іспит, жодна справа не варті того, щоби втратити повагу до самого себе. Стократ важливіше від того, що ти осягнеш у житті, ті, якою людиною ти стаєш.
- Пізнай свої сильні й слабкі сторони.
Якщо ти легко впадаєш у паніку — молися про дар опанування. Якщо у тебе слабка пам’ять — молися про ясність мислення. Якщо тобі легко писати — молися, аби Господь дозволив тобі використати цей дар. Що конкретніші будуть твої прохання, то виразнішою стане для тебе Божа допомога.
- Ти не сам.
Попроси своїх приятелів та близьких про підтримку. Не бійся попросити про молитву. Бог любить, коли ти визнаєш Його перед людьми і даєш свідчення іншим не тільки своєю силою, але також своєю слабкістю і страхом.
- Іди до Джерела мудрості.
Недільна Євхаристія перед понеділковим іспитом допоможе тобі розслабитися і побачити, що те, що тобі видається кінцем світу, є початком нового етапу життя і Божим запрошенням.
- Заплющ очі.
Безпосередньо перед «годиною Ікс», уже чекаючи на свій виклик до кабінету, заплющ оі і створи свою малу «пустелю». Навіть хвилина часу, навіть у гамірному оточенні, але у тиші серця, може тобі показати, що Трійця є з тобою і підтримує тебе.
Джерело: CREDO