Публікації

Господь просвічення моє і спаситель мій!

Bogoyavlennya1

Христовому приходу на Йордан передувала проповідь та діяльність Івана Хресителя на берегах цієї річки - він приготовляв дорогу Господню. В чому полягало приготування цієї дороги Йоаном? Своєю проповіддю та самим життям він наголошував, що грядуть надзвичайні зміни, на які весь народ, хоча здавна очікує, однак насправді не є готовим. Для прийняття цих змін треба переосмислити своє попереднє життя та залишити будь-яку несправедливість. Тому Іван закликав усіх до переміни, тобто до покаяння. Зовнішнім виявом цього покаяння було хрещення в Йордані, за таким хрещенням було необхідним жити новим життям, про що Йоан наголошував: «Люди питали його: “Що ж нам робити?” Він відповів їм: “Хто має дві одежі, нехай дасть тому, що не має. А хто має харч, нехай так само зробить.” Прийшли також митарі христитись і йому мовили: “Учителю, що маємо робити?” А він сказав їм: “Нічого більше понад те, що вам призначено, не робіть.” Вояки теж його питали: “А ми що маємо робити?” Він відповів їм: “Нікому кривди не чиніть, фальшиво не доносьте і вдовольняйтесь вашою платнею.” (Лк.3, 10-14)

Прилюдне служіння Христа розпочинається з приходу на Йордан, чим підкреслюється необхідність покаяння для людей, щоб прийняти Царство Небесне.  Тут на Йордані Бог об’являє людині самого себе, тому і називаємо подію приходу Христа – Богоявлення. Бог себе вже об’явив людині, прийшовши в людському тілі, тому Богоявлення пов’язане в особливо тісний спосіб із Різдвом. В нашій літургійній традиції такий зв’язок підкреслюється подібністю порядку Богослужень на Різдво та Богоявлення, а також самим зміст богослужень Богоявління. Під час оспівування свята, часто йде повторення про «перший і други празник». Якщо уважніше придивитися до усіх богослужбових піснеспівів Богоявлення, то навіть можна зауважити, що в них йде мова не тільки про зв’язок Богоявлення з Різдвом, а навіть про більшу важливість самого Богоявлення.

У події Богоявлення, тобто відкриття Бога себе людині, очевидним стає те, що Він не хоче залишатися нам незнаним, Він «прийшов і явився – Світло неприступне», для того щоб дарувати людині можливість зустрічі з Собою, можливость спілкування та єдності, можливість бути учасником об’явленої Божої слави. Беручи участь у Богослуженнях, ми в особливий спосіб стаємо учасниками Його слави, адже Богослуження стають місцем і часом в якому людина зустрічається з Богом об’явленим. Людина стає перед Богом, а Бог входить в життя людини, щоб її освятити. Це називаємо  моментом зустрічі Бога і людини. Як тоді в Йордані, так і тепер на богослужіннях ініціатором такої зустрічі завжди є сам Бог.  

Христос в сьогоднішньому святі  входить в Йорданські води. Вода є найпоширенішою речовиною, і через води Христос показує, що своїм входженням до матеріального світу, Він його освячує своєю присутністю. Ми досвідчуємо з нашого християнського життя, що Бог у даруванні своєї невидимої благодіті користується зокрема, видимими матеріальними речами. Через Святі Таїнства Христос робить нас безпосередніми учасниками своїх спасительних дій. Хрещення кожного з нас не є просто якимось індивідуальним актом чи  простою традицією, воно робить нас співучасниками хрещення Господа у Йордані, а отже учасниками об’явлення Бога у моєму житті, як колись у Йордані. «Ви, що в Христа хрестилися, у Христа зодягнулися». Христос об’являє повноту свого Божества кожному хто приходить Йому назустріч у святих Таїнствах, тому християнин свідомий присутності Бога, Його об’явлення в своєму житті. З цієї причини в першому своєму Таїнстві – у Хрещенні, де охрещуваний омивається водами, в які ввійшов у Йордані Господь,  завжди чуємо ці слова «Господь просвічення моє і спаситель мій кого убоюся?, Господь захисник життя мого, кого устрашуся?» (Пс. 26,1).