Проповіді та статті

Будьмо благорозумні

Справді, тепер усе незвично – бачити у неділю порожній храм, турбуватися щоб не прийшло «забагато людей». Однак, саме значення Хрестопоклонної неділі – пригадати, що ми на середині Великопосного шляху до Воскресіння, а своєрідним «сигналом», нагадуванням про грядущу славу Воскресіння є Хрест. Людською логікою і це має бути незвичним і незрозумілим – знаряддя страждання і смерті, хіба може бути передвісником і ознакою Воскресіння?

 «Я ж, коли від землі буду піднесений, усіх притягну до себе». (Ів. 12, 32)

Дуже легко й зрозуміло було пізнавати прихід Христа Царя у звичних і логічних ознаках Його могутності – коли творив чуда, навчав, а особливо коли всіх у пустелі нагодував, то вже усі не мали й сумніву – саме такого царя нам було б дуже вигідно мати, за Ним вартує йти слідом.

Такі провісники Царя є зрозумілими, але точно не хрест. Як він до себе притягне? Як може бути знаком слави Воскресіння?

З поміж двох розбійників, які висіли розіп’яті біля Христа, які мали однакові підсумки свого життя, тільки один зміг єдиним і конкретним зверненням перемінити усе. Коли майже всі апостоли у стражданнях і розп’ятті побачили крах і безвихідь, розбійник зумів впізнати свого Царя, а тому і звернувся – «Згадай про мене, як прийдеш у своє Царство». (Лк. 23, 42)

Багатьом простіше і комфортно у оманливому почутті своєї безпеки й самодостатності, у звичних способах виявляти свою віру. Багато тих, хто споглядали Царя розп’ятим то поспішали висловити насмішки і розчарування: «Він інших спасав, а Самого Себе не може спасти!»  (Мр. 15, 31). Сьогодні, багато хто, ті ж звинувачення закидує надалі Христовій Церкві, коли бачить незвичні і незрозумілі кроки, якими Церква пригадує про верховенство закону любові і турботи до ближніх.

Розкаяного розбійника церковна традиція називає благоразумним. Тільки благоразумний може у незвичних і складних обставинах надалі вірити, знати що будучи роз’єднаними тілом ми можемо бути усі з’єднані духом у наших спільних молитвах.

Дякую вам, благорозумним -  тим що залишаєтеся вдома. Так, і це незвично писати, а мабуть тим більше вам незвично читати. Та я знаю, що ми спільно віримо у нашу перемогу.

Хресту Твоєму поклоняємось, Владико, і святеє воскресіння Твоє славимо!