Великий піст

«Почнімо радісно час посту! Віддавши себе духовному подвигові, очистьмо душу, обмиймо тіло і стримуймося в їжі, і від усяких пристрастей, насолоджуючись духовними чеснотами. Зростаючи в них любов’ю, сподобимося всі побачити всечесну страсть Христа Бога і, радіючи духом, святу Пасху»
(Великопосна Тріодь)


Послання Папи Франциска на Великий Піст 2020


Тексти богослужень на Великий Піст


Загально про Великий піст

Великий піст, також прийнята назва, що вказує на тривалість -  Чотиридесятниця, має надзвичайно цікаву історію свого становлення й розвитку. Вже на завершення III ст. піст перед святкуванням Христового Воскресіння відомий саме як сорокаденний, а св. Василій Великий говорить про давність Великого посту:

«Нехай буде мені вільно знову звернутися до історії і пригадати, що піст дуже давній і те, як усі святі дуже берегли його, наче яку спадщину по батьках, що її переказував батько синові. Так то цей скарб через безпе­рервне передання дійшов аж до нас» (Про піст, І).

Саме число днів Великого посту є швидше символічного значення. У Святому Письмі число сорок супроводжує важливі події у історії спасіння: сорок днів потопу за Ноя, сорок років подорожі Ізраїля до обіцяної землі, сорок днів постив Мойсей, найосновніше – сорок днів постив Христос у пустелі.

Основним змістом Великого посту є приготування до святкування Воскресіння Христового. Особливою формою такого приготування є властиво покаяння людини – переміна, спрямування свого життя за Христом, зречення від гріха й відмова від усього, що може стояти на перешкоді до такої переміни. Одразу варто додати, що в історичній перспективі є ще й інше, однак тісно пов’язане, значення передпасхального посту – а саме приготування до Хрещення. Саме ці два аспекти – приготування до Воскресіння й приготування до Хрещення (хоча тепер відсутнє у прямому сенсі) сформували структуру й тематику богослужень, звичаїв і правил Великого посту.

Щодо звершення великопісних богослужень, то вони мають багато своїх особливостей, відчутна їхня окремість від молінь звичайної частини літургійного року.

Характерними перш за все є такі ознаки, як більша кількість псалмів та інших читань зі Старого Завіту у богослуженнях. На стихирах Вечірні й Утрені заторкується тема оплакування гріхів й упадку людини, прохання про Господнє помилування й необхідність навернення.

Творення поклонів - один із зовнішніх виявів покаянного змісту молитов. У часі Великого посту полони чинимо з понеділка по п’ятницю.

Особливою уваги заслуговує молитва св. Єфрема, в змісті якої міститься уся суть завдань Великого Посту – просимо Бога звільнення від усього злого, і натомість молимо дарування та зростання в чеснотах.

Господи і Владико життя мого! Духа лінивства, недбайливости, властолюб'я і пустомовства віджени від мене. Духа чистоти, покори, терпеливости й любови даруй мені, слузі твоєму. Так, Господи, Царю! Дай мені бачити гріхи мої і не осуджувати брата мого, бо ти благословенний на віки вічні. Амінь. 

Свого роду «візитною карточкою» великопосних богослужень є Літургія Передосвячених Дарів. Відповідно до покаянного виміру Великого посту є несумісною радість святкування Таїнства Євхаристії, однак в той же час є особлива потреба у причасті Святих Дарів для підтримки й скріплення на шляху покаяння. Як відповідь на такі обставини є особливий чин Причастя, поєднаний з молитвою Вечірні.

Свій унікальний зміст, в якому також розкривається значення усього шляху посту мають окремі дні й седмиці, неділі Великого посту. Богослужіння постового часу поступово  розкривають  суть  правдивого  посту: 

засіявши  «насіння покаяння» у своєму серці (І неділя посту), виростимо «зрілий колос чеснот» (ІІ неділя посту), щоб, споживши плід животворящого дерева, «яке знову вводить до раю» (Хрестопоклонна неділя), сягнути «духовною  драбиною  (ліствицею)»  (IV  неділя,  преподобного  Йоана Ліствичника) висоти духовного очищення і покаяння (V неділя, преподобної Марії Єгипетської). (Катехизм УГКЦ)

Пізнавати для себе значення як богослужень, покутних практик та окремих днів Чотиридесятниці є корисним для належного й правильного розуміння часу, що готує нас до Пасхи.